Команда дослідників на чолі з Андреа Мазеллі з Інституту космічної астрофізики та космічної фізики Палермо, Італія, провела кампанію за спостереженнями групи радіоджерел, не пов’язаних з відомими джерелами в інших діапазонах електромагнітного спектра, за допомогою космічної обсерваторії НАСА «Свіфт». Ці спостереження були спрямовані на виявлення справжньої природи цих досі не ідентифікованих вченими джерел.

Нещодавно Мазеллі і його команда за допомогою супутника «Свіфт» спостерігали 21 яскраве радіоджерело, включені в оновлений Третій Кембриджський каталог радіоджерел (Third Cambridge Catalogue, 3CR). Цей каталог містить радіоджерела, виявлені на частоті 178 МГц, вивчення яких може поглибити наші знання про природу і еволюції інтенсивно випромінюючих радіогалактик і квазарів.

Однак деякі з джерел, описаних в каталозі 3CR, включаючи джерела, виявлені за допомогою огляду неба NRAO VLA Sky Survey (NVSS), не тільки ніколи раніше не спостерігалися в рентгенівському діапазоні, але, насправді, до цих пір залишалися абсолютно не ідентифіковані, тобто не співвіднесені з відповідними їм джерелами в оптичному або інфрачервоному діапазонах.

Непізнані радіоджерела

У цьому новому дослідженні, проведеному командою Мазеллі, кожен з 21 досліджених джерел спостерігали за допомогою двох телескопів, встановлених на борту супутника «Свіфт» – рентгенівського телескопа і оптичного/УФ телескопа.

Згідно з цим дослідженням з 21 досліджених джерел дев’ять джерел демонструють досить інтенсивне випромінювання в «м’якому» рентгені. Вчені змогли підібрати відповідні цим дев’яти джерелам ІЧ-джерела в каталозі, складеному за допомогою огляду неба AllWISE (All Wide-field Infrared Survey Explorer), крім того, аналогічну відповідність з ІК-джерелами з цього каталогу було встановлено для чотирьох джерел з досліджуваного пулу, що не випромінюють в м’якому рентгені.

Результати цього дослідження до певної міри здивували його авторів, оскільки ні для одного з досліджуваних радіоджерел не було знайдено відповідності в оптичному/УФ діапазонах. Згідно робочої гіпотези, висунутої командою Мазеллі, це може бути пов’язано з тим, що ці неідентифіковані радіоджерела представляють собою активні галактики, оповиті щільними хмарами пилу, однак для перевірки цього припущення потрібні додаткові спектроскопічні спостереження.

Нагадаємо, що вчені з NASA виявили «заборонену» фізикою хмару на Титані.

Написати коментар


*