Нідерландські геофізики показали, що в мантії древнього Місяця було багато води.

Дані, отримані вченими, показують, що раніше океан мантії на супутнику містив від 270 до 1650 частин води на мільйон. До своїх висновків геофізики прийшли, провівши лабораторні експерименти, що імітують ранні умови на супутнику Землі.

Фахівці розглянули два сценарія формування зовнішньої кори супутника, пов’язані з кристалізацією остигаючої лави. У першому випадку товщина твердої поверхні, сформованої плагиоклазом, склала 68 кілометрів, у другому від 34 до 43 кілометрів.

На відміну від першого сценарію, друга ситуація передбачала, що мантія древнього Місяця містила багато води. Це відповідало товщині кірки, що спостерігається на сучасному супутнику Землі місією GRAIL (Gravity Recovery and Interior Laboratory).

Робота вчених заснована на припущенні, що в давнину, приблизно 70 мільйонів років після утворення Сонячної системи, Місяць покривав океан мантії. Через 145 мільйонів років океан мантії кристалізувався.

Вчені вважають, що на ранніх етапах розвитку хімічний склад Місяця і Землі був схожим, що говорить про спільність їх походження.

Нагадаємо також, що поверхня Місяця оновлюється кожні 81000 років, з’ясували дослідники.

Написати коментар


*