Дослідники космосу з Великобританії подумали над тим, які живі істоти можуть існувати в атмосферах космічних тіл, званих «коричневими карликами».

Ще в 1976 році американський вчений Карл Саган запропонував теорію, згідно з якою в атмосферах газових гігантів на зразок Юпітера і Сатурна, може існувати життя. Організми, що мешкають там, вчений називав «вітрилами» і «повітряними мішками». За словами Сагана, такі гіпотетичні організми, якщо вони існують, можуть харчуватися сонячною енергією і триматися в атмосфері газових гігантів завдяки висхідним потокам.

Грунтуючись на цій теорії, вчені з Великобританії перевірили, наскільки вона може бути характерна для космічних тіл, званих коричневими карликами. І, як вважають дослідники, такий варіант цілком допустимий.

Коричневі карлики називають «невдалими зірками». Все тому, що, почавши зароджуватися як звичайні зірки, такі тіла, які мають масу менше 7% сонячної, виявилися недостатньо масивними для підтримки в собі термоядерних реакцій. Внаслідок цього вони швидко охололи і перетворилися в планетоподобні об’єкти на зразок нашого Юпітера, тільки більше.

І нові дані по дослідження коричневих карликів говорять вченим про те, що дані космічні тіла мають куди більше спільного з планетами, ніж із зірками. Так, в їх атмосферах є водяні хмари, подібні до земних, а також багато хімічні елементи, які беруть участь у зародженні життя. За словами дослідників, там можуть існувати Саганівські «повітряні мішки», або хоча б мікроорганізми в разі відсутності там висхідних потоків.

Нагадаємо також про те, що для того, щоб знайти життя на Марсі, ймовірно, нам слід уважніше до нього придивитися.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*