Французькі та американські планетологи визначили походження поверхні найбільшого небесного тіла в поясі астероїдів, розташованого між орбітами Марса і Юпітера, – карликової планети Церери. Відповідне дослідження опубліковане в The Astronomical Journal, коротко про нього повідомляє НАСА.

Вчені прийшли до висновку, що поверхня Церери бідна вуглецем і, з іншого боку, приблизно п’ята її частина складається з силікатів. Останні потрапили на карликову планету, як вважають фахівці, в результаті падіння на небесне тіло астероїдів, імовірно, що відносяться до сімейства Еос.

Склад поверхні Церери

До своїх висновків вчені прийшли, провівши за допомогою обсерваторії SOFIA (Stratospheric Observatory for Infrared Astronomy) дослідження карликової планети. Церера стала третім небесним тілом, після Япета (супутника Сатурна) і Харона (місяця Плутона), значна частина поверхні якого сформована зовнішньою матерією.

Церера відкрита в 1801 році італійцем Джузеппе Піацца і названа на честь давньоримської богині родючості. Діаметр космічного об’єкта становить приблизно 940 кілометрів, що робить його найбільшим небесним тілом в поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера.

Нагадаємо, що Церера могла бути придатна для життя.

Написати коментар


*