Нещодавно відкритий крижаний вулкан на поверхні карликової планети Церери може мати кілька «старших братів», кажуть вчені, які вивчили механізм, за допомогою якого такі гори з льоду – звані кріовулканами – можуть зникнути з поверхні небесного тіла протягом мільйонів років.

Космічний апарат НАСА Dawn відкрив на Церері кріовулкан Ahuna Mons висотою 4 кілометри в 2015 році. Інші крижані світи нашої Сонячної системи, такі як Плутон, Європа, Тритон, Харон і Титан, також можуть мати на своїй поверхні кріовулкани, проте Церера відрізняється від них тим, що на поверхні цієї планети кріовулкан Ahuna Mons стоїть у «гордій самоті». Крім того, ця карликова планета лежить значно ближче до Сонця, ніж інші планетні тіла, на поверхні яких були виявлені кріовулкани.

Церера не має атмосфери, тому, якщо на її поверхні колись існували інші кріовулкани, крім кріовулкана Ahuna Mons, то вони не могли бути стерті з лиця карликової планети за рахунок вітрової ерозії. У новому дослідженні вчені на чолі з Майклом Сорі (Michael Sori) з Лабораторії Місяця і планет університету Арізони в Тусоні, США, показують за допомогою чисельного моделювання, що механізм, здатний пояснити зникнення цих гіпотетичних кріовулканів з поверхні Церери, схожий з механізмом руху льодовиків на планеті Земля і пояснюється плинністю водяного льоду. Згідно із запропонованою дослідниками моделлю, стародавні кріовулкани «стікали» з часом з поверхні Церери зі швидкістю близько декількох десятків метрів за один мільйон років. Кріовулкан Ahuna Mons є порівняно молодим геологічним утворенням – його вік оцінюється приблизно в 200 мільйонів років – тому він просто не встиг «розтектися» по поверхні Церери, кажуть автори роботи.

Нагадаємо також, що на Церері знайшли інопланетні елементи.

Написати коментар


*