Для астрономів, які намагаються зрозуміти, на яких саме з далеких планет слід шукати умови, які підходять для зародження життя, роль атмосферної димки досі залишалася досить «туманною». Щоб розгадати цю таємницю, команда дослідників НАСА звернула свою увагу на Землю – особливо на Землю в архейської еру, древній геологічний період тривалістю приблизно 1,5 мільярда років.

Атмосфера Землі в цей період суттєво відрізнялася за складом від сучасної атмосфери нашої планети: ймовірно, в ній було відносно небагато кисню, але були присутні значні кількості аміаку, метану, а також інших, в основному органічних сполук. Геологічні свідчення вказують на те, що ця димка могла нерегулярно з’являтися в архейській атмосфері і знову зникати – і дослідники не до кінця розуміють причини цього явища. Команда робить висновок, що більш глибоке розуміння рушійних сил і механізмів формування атмосферної димки в Археї може допомогти в дослідженнях позасонячних планет.

Атмосферна димка помірної товщини є джерелом цінних органічних сполук, які можуть привести до зародження життя на планеті; крім того, вона може захистити молекули ДНК організмів, гіпотетично існуючих на поверхні планети, від згубної дії ультрафіолетового випромінювання зірки. Однак занадто товста атмосферна димка призведе до того, що планета буде отримувати від зірки менше тепла, ніж могла б у разі відсутності такої димки.

У новій роботі команда дослідників на чолі з Джадою Арні (Giada Arney) з Центру космічних польотів Годдарда НАСА, США, за допомогою комп’ютерного моделювання з’ясувала, що товщина атмосферної димки насправді є саморегулівною: при збільшенні її товщини температура знижується, що спричиняє за собою зниження швидкості фотохімічних процесів, в результаті яких утворюються компоненти цієї димки. Таким чином, небезпека безконтрольного збільшення товщини димки з подальшим обмерзанням планети насправді малоймовірна, вважають автори.

Згідно команді Арні така «саморегулююча» димка охолодила поверхню Землі в Архейський період приблизно на 20 кельвінів. Далі в роботі дослідники відзначають, що виявлена ними властивість саморегуляції атмосферної димки підвищує шанси планети, яка має таку димку, на населеність.

«Атмосферна димка може виявитися дуже цінним орієнтиром при пошуках потенційно населених планет», – робить висновок Арні.

Нагадаємо, що вчені звужують межі населених зон навколо молодих зірок.

Написати коментар


*