Альберт Ейнштейн вважав походження магнітного поля Землі однією з п’яти найбільш важливих невирішених проблем фізики. Слабшанню геомагнітного поля, яке простягається від ядра планети аж до самого космосу і вперше було виміряно 180 років тому, викликало побоювання у деяких вчених, так як теоретично ослаблення магнітного поля планети до певної межі може призвести до загрози для всього живого.

Однак в новому дослідженні, проведеному вченими з Ізраїлю, показано, що ці побоювання марні: магнітне поле Землі протягом кількох останніх століть не слабшало в цілому, а лише флуктуювало. Нові наукові дані, отримані в результаті аналізу древніх керамічних глечиків з Іудеї, вік яких добре відомий, демонструють характер змін інтенсивності магнітного поля нашої планети в період між 8-м і 2-м століттями до нашої ери, вказуючи на флуктуації інтенсивності магнітного поля, максимум якої було досягнуто в 8 столітті до нашої ери.

«Інтенсивність магнітного поля в 8 столітті до н.е. підтверджує попередні спостереження, зроблені нашою групою, щодо незвично потужного магнітного поля на початку Залізного століття. Ми називаємо його «викидом Залізного століття» (Iron Age Spike), і він характеризується найбільшою інтенсивністю магнітного поля за останні 100000 років, – сказав головний автор нового дослідження доктор Ерез Бен-Йозеф (Erez Ben-Yosef) з Інституту археології Тель-Авівського університету, Ізраїль. – Ці нові знахідки дозволяють зрозуміти причину спостережуваного сьогодні спаду інтенсивності магнітного поля Землі. Мабуть, цей спад не є унікальним явищем – інтенсивність магнітного поля нашої планети відчувала множинні спади і підйоми протягом минулих тисячоліть».

Нагадаємо також, що вивчення атмосферної димки древньої Землі допоможе у вивченні екзопланет.

Написати коментар


*