На Марсі панують вітри. Вітер формував ландшафти Червоної планети протягом кількох мільярдів років і продовжує робити це і по сей день. У нових дослідженнях, проведених з використанням як орбітального марсіанського апарату НАСА, так і ровера, розкривається роль вітру в формуванні ландшафтів всередині кратера Гейл.

Спостереження кратера Гейл, всередині якого знаходиться ровер Curiosity, за допомогою орбітального апарату НАСА Mars Reconnaissance Orbiter (MRO), підтвердили довгострокові моделі вітрової ерозії, які допомагають пояснити знаходження незвичайної гори шаруватої будови в центрі ударного кратера.

Комбіновані спостереження області марсіанської поверхні, що лежить всередині кратера Гейл, за допомогою орбітального апарату MRO і ровера Curiosity дозволили встановити, що вітри, що дмуть в межах кратера сьогодні, відрізняються від вітрів, які приходили з півночі багато років назад і видалили протягом декількох мільярдів років майже весь матеріал, що наповнює кратер Гейл.

Кратер Гейл має ударне походження, і його заповнення осадковими породами, які приносило з водою більш ніж 3 мільярди років тому, тривало до тих пір, поки кратер не був заповнений майже вщерть, після чого в ньому стало переважати скорочення обсягу породи за рахунок вітрової ерозії.

Вчені вперше припустили в 2000 році, що гора в центрі кратера Гейл є залишками матеріалу, величезні кількості якого були вилучені з кратера під дією вітрів. У новій роботі, проведеної дослідниками НАСА на чолі з МакКензі Деем з Техаського університету в Остіні, США, показано, що величезна кількість вилученого з кратера обсягу матеріалу (64000 кубічних кілометрів) добре узгоджується з орбітальними спостереженнями впливу вітрів на кількість породи в кратері протягом одного або більше мільярда років.

Нагадаємо також, що на Марсі знайдені сліди найпотужнішого потопу.

Написати коментар


*