Карликова планета Церера знаходиться на відстані близько декількох сотень мільйонів кілометрів від Юпітера, і ще далі від Сатурна, проте потужний вплив гравітації з боку цих газових гігантів робить істотний вплив на орієнтацію Церери. У новому дослідженні вчені місії НАСА Dawn розрахували, що нахил осі власного обертання Церери по відношенню до площини її орбіти навколо Сонця істотно змінюється з періодом приблизно 24500 років.

Ці зміни нахилу орбіти карликової планети за словами авторів нового дослідження, очолюваним Антоном Єрмаковим, співробітником Лабораторії реактивного руху НАСА, США, пов’язані з розподілом замерзлої води по поверхні Церери. Згідно з розрахунками команди Єрмакова нахил орбіти Церери змінювався за останні три мільйони років від 2% до приблизно 20%. Останній раз, коли нахил осі орбіти планети досягав максимального значення, що становить приблизно 19%, мав місце приблизно 14000 років тому. Для порівняння, нахил орбіти Землі становить близько 23,5 градуса, тому Церера в той період часу також відчувала зміну сезонів, подібно до того як це відбувається з нашою планетою: коли північна півкуля планети нахилене в бік Сонця, в ній панує літо, а в південній півкулі в цей час панує зима.

Церера

У своєму дослідженні Єрмаков і його колеги змогли показати, що поперемінне обертання полярних областей Церери – то північного, то південного полюсів – в сторону Сонця приводили до танення льодів, розташованих в затінених глибинах приполярних кратерів, так що ці льоди залишалися недоторканими лише в кількох найближчих до полюсів кратерах, в той час як в інших частинах приполярних областей ці льоди встигали танути. Ці розрахунки підтверджуються результатами спостережень, проведених за допомогою місії Dawn, в результаті яких були виявлені прогнозовані в рамках запропонованої моделі відкладення льоду в кратерах біля північного і південного полюсів Церери.

Нагадаємо таклж про кріовулканізм на карликовій планеті Церера.

Написати коментар


*