Тиждень що минає приніс нам немало цікавих астрономічних відкриттів та космічних досягнень. Сьогодні ми коротко нагадаємо про найяскравіші з них.

Навколо Марса виявлені останки древньої планети

Марс, Фобос та Деймос
Фото: www.dailygalaxy.com

Нові дослідження, проведені командою вчених за допомогою найбільшого на планеті оптичного телескопа VLT, показують, що розташована на марсіанській орбіті навколо Сонця група невеликих астероїдів, які називаються троянськими, є нічим іншим як осколками древньої міні-планети, яка зруйнувалася в результаті космічного катаклізму. До такого висновку астрономів підштовхнув той факт, що ці тіла дуже схожі за хімічним складом і структурною організацією поверхні.

Крім того, підтвердженням гіпотези може служити досить компактне розміщення троянських астероїдів на орбіті Марса позаду планети в точці Лагранжа L5. Спектроскопічні спостереження з використанням аналітичного інструмента X-SHOOTER, яким оснащений VLT, показали, що принаймні два з дев’яти троянців що складаються з олівіну, який зазвичай формується в надрах більш масивних астрономічних тіл під впливом високого внутрішнього тиску. Результати досліджень опубліковані в авторитетному науковому виданні Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Планети системи TRAPPIST-1 непридатні для життя

TRAPPIST-1
фото: NASA

Дані місії К2, зібрані групою астрономів з будапештської обсерваторії Конкоя, свідчать, по всій ймовірності, про неможливість зародження життя на трьох планетах земного типу системи TRAPPIST-1. У результатах нових досліджень, опублікованих в науковому виданні Astrophysical Journal, стверджується, що гіперактивність цього ультрахолодного червоного карлика із сузір’я Водолія позбавляє кам’янисті світи, що обертаються на його орбіті, будь-яких шансів на зародження і розвиток життя.

Телескоп НАСА «Kepler» зареєстрував під час 80-денного спостереження потужний зоряний магнетизм TRAPPIST-1. Протягом цього періоду було зафіксовано 42 сильних спалахів, які роблять умови на трьох землеподібних планетах непридатними для підтримання життя. Грунтуючись на недавній теоретичній роботі з моделювання планетарних атмосфер, проведеної бельгійським астрофізиком Олівією Віно, вчені під керівництвом Кріштіана Віди прийшли до висновку, що газова оболонка супутникових планет ніколи не зможе досягти стабільного стану.

Ефемерна атмосфера Церери

Карликова планета Церера
фото: NASA

У результатах досліджень, опублікованих в науковому виданні Astrophysical Journal Letters, були представлені висновки про причини слабкої і непостійною атмосфери Церери. Поява тимчасової газової оболонки цієї карликової планети, що знаходиться в Поясі Астероїдів пояснюється інтенсифікацією сонячної активності. Високоенергетичні частинки коронарного викиду маси бомбардують лід на орбіті і поверхні Церери, передаючи частину свого заряду молекулам води, в результаті чого ті переходять в газоподібний стан і утворюють атмосферну оболонку, яка існує зазвичай не більше тижня.

Ці дослідження мають велике значення для вивчення інших безатмосферних крижаних тіл Сонячної системи, в тому числі полярних шапок Місяця, Марса і деяких великих астероїдів. З їх поверхні можуть очікуватися атмосферні викиди в періоди спалахів активності нашого світила – стверджує керівник групи дослідників місії «Dawn» Кріс Рассел. З початку роботи цього космічного апарату на орбіті Церери в березні 2015 року у цій карликової планети і прилеглих тіл Поясу Астероїдів періодично виявляються ознаки атмосферної активності. Однак довгий час природа їх виникнення залишалася загадкою. Детекторам дослідницького інструменту GRaND вдалося виявити в верхніх шарах крижаної поверхні Церери значний вміст водню.

Написати коментар


*