Вперше астрономи змогли добре розглянути процеси формування планет, вимірявши температуру і кількість газу, присутнього в областях, які найкраще підходять для формування планет.

Планети формуються зазвичай в середній площині протопланетного диска, тобто в середній його частині, якщо дивитися на диск збоку. Однак до теперішнього часу астрономи не мали можливості спостерігати планети, що знаходяться в середній частині диска, оскільки гази, що наповнюють цей диск, закривають від спостережень його середню частину.

«Ми раніше спостерігали диски, в яких відбуваються процеси формування планет, проте наші спостереження були вельми «поверхневими», – сказав Едвін Бергін (Edwin Bergin), завідувач кафедри астрономії Мічиганського університету, США. – А такі важливі величини, що характеризують фізику процесу формування планет, як щільність, температура і гравітаційна швидкість, для планет в середній частині протопланетного диска ми вимірювати не могли».

Замість цього дослідникам доводилося покладатися на спостереження поверхні цього диска. Тепер Бергін і його команда розробили метод, який дозволяє вдивлятися глибоко в середню площину диска. У разі цього конкретного дослідження диск оперізує зірку масою 0,8 маси Сонця, розташовану на відстані приблизно 180 світлових років від Землі.

Пропонований командою Бергіна метод заснований на спостереженнях монооксиду вуглецю, молекули, яка в космосі зазвичай супроводжує молекулярний водень і може бути використана для визначення його наявності та оцінки кількості. Дослідники використовували для спостережень монооксиду вуглецю радіотелескоп Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, розташований в Чилі.

Грунтуючись на вимірах розподілу монооксиду вуглецю, дослідники змогли розрахувати, яка маса водню міститься в середній площині диска, де відбувається формування планет. Використовуючи іншу, рідкісну форму монооксиду вуглецю, дослідники також змогли виміряти температури в цій області простору, грунтуючись на залежності яскравості світіння цього розігрітого газу від температури.

Ще одним цікавим результатом цього дослідження є визначення так званої сніжної лінії для монооксиду вуглецю в цій системі. Подібно до сніжної лінії для води, що розділяє частини планетної системи, де відповідно можливо/неможливо існування води в рідкому стані, сніжна лінія для монооксиду вуглецю розділяє частини планетної системи, в яких CO відповідно існує в формі пара і в формі твердої речовини. Визначення сніжної лінії цієї системи для CO дає важливу інформацію про процеси формування планет в ній.

Нагадаємо також, що відкрито відсутню ланку теорії формування планет.

Написати коментар


*