За допомогою мікрохвильової обсерваторії ALMA (Atacama Large Millimeter Array) вперше було встановлено присутність складних органічних молекул в зоряному «зародку», і це означає, що формуватися і накопичуватися вони можуть всередині них. Заслуга в цьому відкритті належить Одрі Кутенс (Audrey Coutens) з університетського коледжу Лондона (Велика Британія). Спільно зі своїми колегами вона провела спостереження за найближчим до нас і незвичайним зоряним «зародком» – потрійною системою IRAS 16293-2422, яка розташувалася в сузір’ї Змієносця в 460 світлових років від Землі.

IRAS 16293-2422

Усередині цієї великої газової хмари обертаються відносно один одного на невеликій відстані два зіркових «ембріона», а третій «зародок» обертається навколо цієї пари на видаленні, рівному десятикратному збільшенню відстані від Сонця до Плутона.

Щоб їх розглянути як слід, астрономам довелося вдатися до використання найпотужніших мікрохвильових радіотелескопів, такого як ALMA, так як оптичні в силу холоду цієї газової хмари і зіркових «зародків» їх не побачать. Так, всередині цього газопилового диска були виявлені цеглинки «космічного» цукру, а Кутенс і її колегам пощастило відшукати присутність і інших органічних молекул, серед яких і потенційний «предок» амінокислот і інших складних «цеглинок» життя.

ALMA – один з найпотужніших телескопів в своєму роді, якому вдалося «заглянути» в сам газопиловий «кокон» IRAS 16293-2422, де він не тільки знайшов органіку, а й допоміг з’ясувати, скільки її там міститься.

Заміряна кількість складних органічних молекул, включаючи і метил-ізоцианат, наявність яких в протопланетному диску IRAS 16293-2422 було виявлено у великій кількості, були присутні не тільки в холодній його частині, куди промені формуючого їх сузір’я не «дотягуються», а й на «теплій» стороні. Чому це важливо? Тому що це світло і тепло давно б уже привели до руйнування органіки, не залишивши від неї і сліду, якщо тільки не відбувається постійне утворення нових молекул складних з’єднань, які поповнюють запаси органіки.

Крім того, вченими було зафіксовано, що ці молекули формуються і в найхолодніших «куточках» диска на крижаних «зернах» молекул метану і синильної кислоти. Це свідчить про їхню наявність практично у кожного новонароджений світила, тому що зустріти метан і синильну кислоту в космічному просторі не рідкісне явище.

Особливу значущість даного відкриття додає той факт, що своєю масою зірка практично аналогічна вазі Сонця в «юності», а умови, які склалися навколо неї, дуже сприятливі для зародження землеподібних планет.

Нагадаємо також, що у міжзоряному просторі знайдена хіральна молекула.

Написати коментар


*