Якщо ми поглянемо днем на небо, то Сонце буде представлятися нам як рівний і «спокійний» сяючий плоский диск. Насправді ж, сонячна поверхня перебуває в безперервному, «киплячому» русі, де щодня відбувається виникнення великих спалахів (корональних викидів маси), через які розпечена матерія зірки, а точніше її сотні мільйонів тонн, як би «катапультуються» у відкритий космічний простір.

Однак, сонячні викиди, а вірніше їх головне джерело – це не спалахи. Здебільшого їм є сонячний вітер і основні елементи тонкої структури хромосфери Сонця (спікули), інакше – протуберанці у поверхні світила, звідки виривається за межі Сонця його матерія, що прискорюється. З близької б відстані, якби це було можливо, нам би здалося, що сонячна куля вся покрита “вогненним волоссям”.

Саме для дослідження Сонця, в 2013 році НАСА запустила космічний супутник IRIS (Interface Region Imaging Spectrograph), щоб поспостерігати за виникненням цих спалахів і за процесами, що відбуваються в зовнішній оболонці зірки.

Проаналізувавши отримані зондом дані, співробітник Лабораторії сонячної астрофізики американської компанії Локхід-Мартін в Пало-Алто Хуан Мартінез-Сікора (Juan Martinez-Sykora) разом зі своїми колегами з’ясував причину існування подібного «вогненного волосся» на поверхні Сонця. Щомиті в зовнішній оболонці світила миттєво зароджуються і пропадають мільйони спикул. Корональні викиди з них в мить «набирають» висоту десятків тисяч кілометрів, після чого або падають назад, або «випаровуються» у відкритий космос.

За допомогою створеної комп’ютерної моделі надр світила, вченим вдалося розгадати таємницю «вогненного волосся», існуючого на Сонці. Виявилося, що приповерхневі шари зірки «кишать» нейтральними атомами, які, як було з’ясовано, кардинальним чином змінюють поведінку ліній магнітного поля у верхній частині хромосфери, що створюються «киплячою» сонячною матерією в більш глибоких надрах світила.

Вони не «зчіплюються» з лініями магнітного поля, завдяки чому ті з легкістю виходять «назовні» разом із зарядженими частинками, тому немов з катапульти вони викидаються в атмосферу Сонця і у відкритий космічний простір. За рахунок цього ж процесу, як кажуть вчені, розігрівається плазма, що викидається, і відбувається виникнення особливих магнітних хвиль, пов’язаних з сонячним вітром.

Передбачається, що після розгадки механізму зародження «вогненного волосся» на поверхні Сонця, точніше можна буде прогнозувати «сонячну погоду» і просунутися в поясненні утворення інших типів спалахів.

Нагадаємо також, що древнє Сонце виявилося гігантською зіркою.

1 КОМЕНТАР

Написати коментар


*