Більше року тому, двома вченими з технологічного інституту в Каліфорнії, Майклом Брауном і його колегою Костянтином Батигіним, було заявлено, що вони змогли обчислити місцеположення дев’ятої планети Сонячної системи – таємничої планети «Х», маса якої перевищує масу Землі в десять разів і яка розташована на видаленні від Сонця в 41 мільярд кілометрів.

Вчені розрахували, що через таку неймовірно далеку відстань загадковій планеті «Х» потрібно 15 тисяч років, щоб зробити один оберт навколо Сонця. Однак, крім як поміченого дивацтва в русі кількох карликових планет та інших койперівських об’єктів, до цих пір не було виявлено жодного доказу того, що вона взагалі існує, і відомостей про місце її знаходження.

Зараз в пошуку таємничої планети «Х» бере участь одночасно кілька великих груп астрономів і планетологів, але безрезультатно. Саме тому в наукових колах стала існувати думка, що знайдені Батигіним і Брауном сліди її існування не що інше, як випадкові збіги в орбітах нині відомих карликових планет за орбітою Плутона.

Команда іспанських вчених з університету в Мадриді під керівництвом Карлоса де ла Фуенте Маркоса (Carlos de la Fuente Marcos) змоделювали надточну «копію» околиць Сонячної системи, щоб поспостерігати за рухом комет і більш великих астероїдів в поясі Койпера. В результаті було зроблено висновок, що загадкова планета «Х» все-таки існує.

Нагажаємо також, що моделювання показує, що Планета Дев’ять може виявитися планетою-мандрівницею.

Найбільший інтерес у іспанських астрономів викликала одна з властивостей цих комет – точки їх перетину з площиною Сонячної системи, коли їх орбіта «звернена» до орбіт інших планет під сильним кутом нахилу. І як пояснив сам де ла Фуенте Маркос, в залежності від того, існує планета «Х» насправді чи ні, розташування цих точок буде різним.

У разі, якщо Браун і Батигін помилилися, то розташування даних точок в просторі буде абсолютно випадковим. А якщо ж ні, то вони будуть знаходитися саме там, де за розрахунками повинні виявитися через тяжіння цієї таємничої планети «Х».

Як підсумок, аналіз руху 28 комет і 24 астероїдів, що знаходяться між орбітами Нептуна і Юпітера (кентаврів), показав, що точки їх перетину з площиною Сонячної системи були відзначені в двох певних регіонах – віддалених на відстань від Сонця приблизно 300 і 400 астрономічних одиниць. Самі вчені прийшли до висновку, що це є ще одним доказом існування планети «Х».

Написати коментар


*