Тепер, коли вчені можуть виявляти слабкі спотворення простору-часу, створювані зіткненнями між масивними чорними дірами, вони звертають свою увагу на динаміку зіткнень між двома чорними дірами і іншими парами масивних об’єктів, а також на післясвітіння матерії, яка супроводжує ці зіткнення.

У новому дослідженні міжнародна команда вчених на чолі зі співробітниками Національної лабораторії імені Лоуренса в Берклі (Берклілаб), США, розробила комп’ютерні моделі, покликані продемонструвати, що відбувається, коли чорна діра об’єднується з нейтронної зіркою – надщільними залишками зірки, що вибухнула.

Ці моделі, розроблені частково в центрі National Energy Research Scientific Computing Center (NERSC) Берклілаб, покликані допомогти дослідникам з гравітаційно-хвильових обсерваторій, таких як обсерваторія LIGO, направити детектори в сторону сигналів, що представляють собою гравітаційні хвилі.

Нагадаємо також, що у «вбивстві» найдавніших галактик астрономи звинувачують гігантські чорні діри.

У декількох різних нових роботах вчені з Берклілаб і їх колеги представляють результати проведеного ними моделювання. В одному з досліджень моделюються перші мілісекунди зіткнення між нейтронної зіркою і чорною дірою, а в іншій роботі описується модель утворення диска з матеріалу, що формується протягом декількох секунд зіткнення, а також еволюція матерії, що викидається при зіткненні.

Ці моделі показують, що при настільки потужному зіткненні радіоактивна матерія, що викидається в космос, може мати швидкість від 30 до 60 тисяч кілометрів на секунду і при русі залишати за собою довгий «хвіст». У разі якщо направити оптичні та інші телескопи в сторону джерел гравітаційних хвиль і побачити такі «хвости», можна визначити місця формування найважчих елементів у Всесвіті, вказують автори.

Написати коментар


*