Минулий тиждень відзначився кількома резонансними новинами астрономії, цікавими науковими дослідженнями і дивними знахідками. Сонце, далекі зірки, екзопланети на їх орбіті і галактики продовжують залишатися об’єктами пильної уваги вчених. Сьогодні ми коротко згадаємо найцікавіші новини тижня, що минає.
Сейсмічна активність Сонця
Після 40 років пошуку вченим нарешті вдалося знайти докази існування на Сонці низькочастотних сейсмічних збурень, так званих g-модів. Також встановлено, що поверхня нашої зірки обертається в чотири рази повільніше, ніж її ядро. Вчені вже проголосили це відкриття найважливішим науковим результатом десятиріччя. Вивчення геліосейсмології допомагає астрономам краще пізнати внутрішню структуру зірки і зрозуміти всі нюанси процесів, що там відбуваються. Низькочастотні g-моди дуже важко зафіксувати, оскільки у них немає чітких сигнатур на поверхні.
Дослідники в пошуках цих невловимих хвиль ретельно вивчали акустичні збурення в сонячній атмосфері. Деякі з них проникають у глибинні шари зірки, де вступають у взаємодію з гравітаційними хвилями. Так вдалося встановити характер і швидкість обертання ядра Сонця. Отриманий відбиток g-модів дозволив дізнатися, що ядро здійснює один оберт приблизно за тиждень, в той час як поверхня і проміжні шари мають період обертання 25 земних днів на екваторі і 35 в полярних областях.
Дивовижний транснептуновый об’єкт
Ще в минулому році автоматичний міжпланетний апарат НАСА «Нові горизонти» після виконання місії з дослідження Плутона і його супутників, попрямував до транснептунового тіла 2014 MU69, розташованого в поясі Койпера. Він повинен прибути туди в січні 2019 року. Проте вчені поки не втрачають часу і продовжують вивчати цей об’єкт за допомогою телескопів як наземного, так і орбітального базування. На початку поточного літа астрономи почали спостерігати за проходженням цієї карликової планети по диску віддаленої зірки. І відразу ж відкрився вражаючий факт – MU69 зовсім не відкидає тіні.
Незабаром вона все ж була помічена і проаналізована. Результати наштовхнули фахівців на висновок, що 2014 MU69 є не сукупністю астероїдів, як вважалося раніше, а поодиноким астрономічним об’єктом витягнутої конфігурації. Проте пізніше вчені все ж змінили свою думку, висунувши нову гіпотезу про те, що 2014 MU69 являє собою унікальну подвійну систему, що складається з невеликих об’єктів діаметром в межах 15-20 км. Також існує припущення про те, що ця карликова планета має таку дивну форму, як і комети Чурюмова-Герасименко. Перевірити обидві гіпотези можна буде тільки після прибуття зонда «Нові Горизонти» на орбіту загадкового астрономічного об’єкта.
Битва космічних монстрів
Міжнародною групою вчених створені комп’ютерні моделі, які допоможуть зрозуміти процеси, що відбуваються при поглинанні чорною дірою нейтронної зірки, що представляє собою надщільне ядро світила, що вибухнуло. В одному з проведених досліджень відтворюються перші мілісекунди цієї астрономічної події, в іншому ж описується процес утворення аккреційного диску з речовини нейтронної зірки і його подальша еволюція. Комп’ютерне моделювання показало, що при такому потужному зіткненні радіоактивна матерія може рухатися зі швидкістю 30-60 тис. км/с і залишати за собою довгий яскравий хвіст. Він прекрасно помітний за допомогою телескопів, щоб можна було визначати місця утворення важких хімічних елементів у Всесвіті.
