Міжнародна команда астрономів, очолювана італійцями, за допомогою інструменту MUSE (Multi-Unit Spectroscopic Explorer), встановленого на телескопі Very Large Telescope (VLT) Європейської південної обсерваторії, вивчила процеси «обдирання» галактик, в результаті якого галактики втрачають свій газ всередині скупчень галактик. Дослідники сфокусували свою увагу на екстремальних прикладах «галактик-медуз», розташованих в навколишніх скупченнях галактик. Ці галактики отримали свою назву через довгі «щупальця» матеріалу, що простягаються на десятки тисяч світових років за межі галактичних дисків.

«Щупальця» галактик-медуз формуються в скупченнях галактик в результаті процесу, званого приливним обдиранням (ram pressure stripping). Спільне гравітаційне тяжіння призводить до падіння галактик на високій швидкості всередину скупчень галактик, де вони зустрічають гарячий, щільний газ, який діє, подібно потужному вітру, «видуваючи» з дисків галактик ці протяжні «щупальця» і запускаючи в них інтенсивні процеси зореутворення.

В ході цього нового дослідження було з’ясовано, що шість з семи вивчених галактик-медуз мають активні надмасивні чорні діри (НМЧД), що лежать в центрах галактик. Така частка активних НМЧД є несподівано великою, оскільки для галактик в цілому вона становить лише одну десяту.

«Цей стійкий зв’язок між приливним обдиранням і активними чорними дірами раніше не передбачався, і про нього ніколи раніше не повідомлялося, – сказала керівник дослідницької групи Бьянка Поджіанті (Bianca Poggianti) з Астрономічної обсерваторії Падуї, Італія. – Схоже, що центральна чорна діра підживлюється за рахунок газу, який «заштовхували» в центральні області галактики».

Нагадаємо також, що космічна гравітаційна лінза дозволяє докладно розглянути джети чорної діри.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*