Вчені місії НАСА Juno («Юнона») спостерігали потужні потоки енергії над приполярними областями Юпітера, які вносять великий вклад в формування яскравих полярних сяйв на цій гігантській планеті – однак характер цих потоків відрізнявся від прогнозів учених.

Полярне сяйво

Вивчивши дані, зібрані за допомогою УФ спектрографа і детектора високоенергетичних частинок, розташованих на борту юпітеріанського зонда НАСА Juno, команда вчених під керівництвом Баррі Маука (Barry Mauk) з Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Хопкінса, США, спостерігала свідоцтва присутності потужних електричних напруг, які за напрямком збігалися з лініями магнітного поля Юпітера і здатні прискорювати електрони в напрямку атмосфери гігантської планети до енергій порядку 400000 електронвольт, що в кілька сотень разів більше, ніж напруга, необхідна для формування найінтенсивніших полярних сяйв на Землі.

Напруга в атмосфері Юпітера

Полярні сяйва Юпітера є найпотужнішими в Сонячній системі, тому команду Маука не здивувало, що електричні потенціали грають велику роль в генерації цього атмосферного світіння. Дивним для дослідників виявилося те, що, незважаючи на гігантську величину цих електричних напруг на Юпітері, полярні сяйва на планеті спостерігаються лише іноді і мають не настільки високу інтенсивність, як найпотужніші полярні сяйва на Землі.

«Ми припускаємо, що найяскравіші полярні сяйва на Юпітері протікають за механізмом, що включає турбулентне прискорення, – сказав Маук. – В останніх наших даних є натяки на те, що з ростом щільності енергії полярних сяйв, що генеруються, процес стає нестабільним, і в дію вступає інший процес прискорення. Однак ця гіпотеза вимагає подальшої перевірки».

Нагадаємо також, що станція Juno зробила знімок гігантського вихору на Юпітері.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*