Вчені місії НАСА Juno («Юнона») спостерігали потужні потоки енергії над приполярними областями Юпітера, які вносять великий вклад в формування яскравих полярних сяйв на цій гігантській планеті – однак характер цих потоків відрізнявся від прогнозів учених.

Полярне сяйво

Вивчивши дані, зібрані за допомогою УФ спектрографа і детектора високоенергетичних частинок, розташованих на борту юпітеріанського зонда НАСА Juno, команда вчених під керівництвом Баррі Маука (Barry Mauk) з Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Хопкінса, США, спостерігала свідоцтва присутності потужних електричних напруг, які за напрямком збігалися з лініями магнітного поля Юпітера і здатні прискорювати електрони в напрямку атмосфери гігантської планети до енергій порядку 400000 електронвольт, що в кілька сотень разів більше, ніж напруга, необхідна для формування найінтенсивніших полярних сяйв на Землі.

Напруга в атмосфері Юпітера

Полярні сяйва Юпітера є найпотужнішими в Сонячній системі, тому команду Маука не здивувало, що електричні потенціали грають велику роль в генерації цього атмосферного світіння. Дивним для дослідників виявилося те, що, незважаючи на гігантську величину цих електричних напруг на Юпітері, полярні сяйва на планеті спостерігаються лише іноді і мають не настільки високу інтенсивність, як найпотужніші полярні сяйва на Землі.

«Ми припускаємо, що найяскравіші полярні сяйва на Юпітері протікають за механізмом, що включає турбулентне прискорення, – сказав Маук. – В останніх наших даних є натяки на те, що з ростом щільності енергії полярних сяйв, що генеруються, процес стає нестабільним, і в дію вступає інший процес прискорення. Однак ця гіпотеза вимагає подальшої перевірки».

Нагадаємо також, що станція Juno зробила знімок гігантського вихору на Юпітері.

Написати коментар


*