Міжнародна команда дослідників пропонує новий підхід до розуміння процесів охолодження і перенесення тепла з надр планет земного типу і впливу цього перенесення на формування типів місцевості вулканічного походження, які домінують на поверхнях планет земного типу. Грунтуючись на сучасній динаміці супутника Юпітера Іо, який розігрівається приливними силами, що діють з боку гігантської планети, вчені припустили, що геологічна історія всіх небесних тіл Сонячної системи, що відносяться до земного типу, а саме Меркурія, Венери, Місяця і Марса, протікає відповідно до механізму еволюції планет, що включає так звані «теплові трубки» (heat-pipes).

Вчені на чолі з Вільямом Б. Муром (William B. Moore) з Хемптонського університету, США, вважають, що охолодження за участю теплових трубок було одним з етапів еволюції всіх планет земного типу, включаючи ранню Землю, і являє собою перехід від фази океану магми до фази тіла з твердою корою або тектонікою плит. Теплові трубки являють собою канали, які переносять тепло з надр планети до її поверхні, так як по цих каналах рухається від низу до верху розпечена магма. Виверження, що відбуваються при досягненні магмою поверхні, призводять до глобального оновлення поверхні небесного тіла, в результаті якого старіші шари вулканічного матеріалу поступово опускаються вниз, формуючи товсту, холодну і механічно міцну літосферу.

У своїй роботі автори детально описують, як геологічна історія кожного з перерахованих вище небесних тіл земного типа Сонячної системи може бути узгоджена з цією новою гіпотезою формування планет земного типу і роблять висновок про добру відповідність запропонованої версії геологічним історіям тіл земного типу Сонячної системи, а також відмічають, що ця гіпотеза може бути застосована також до вивчення походження кам’янистих екзопланет.

Нагадамо також, що спостереження нічного боку Венери дозволяють глибше зрозуміти атмосферу планети.

Написати коментар


*