Нова, недорога насадка для телескопів дозволяє досягти перш недоступної точності при спостереженнях з поверхні Землі екзопланет – планет, що знаходяться за межами нашої Сонячної системи. За допомогою цієї насадки стануть можливими вимірювання інтенсивності світла, які можна порівняти за точністю з самими високоякісними фотометричними спостереженнями, проведеними за допомогою космічних засобів спостереження.

Астрономи з Університету штату Пенсільванія, США, на чолі з Гудмундуром Стефанссоном (Gudmundur Stefansson), студентом магістратури цього університету, спільно з співробітниками лабораторій наноматеріалів компанії RPC Photonics, Нью Йорк, США, розробили виготовлені на замовлення «формуючі пучок» розсіювачі (“beam- shaping “diffusers) – оптичні пристрої, що мають спеціально спроектовану мікроструктури, які розподіляють падаюче на них світло за одержуваним знімком — вони здатні звести до мінімуму спотворення з боку атмосфери Землі, які знижують точність спостережень, зроблених з поверхні нашої планети.

Насадка-розсіювач для телескопів

Розсіювачі представляють собою невеликі шматочки скла, які можуть бути легко адаптовані для установки на будь-який телескоп. Як вважає Стефанссон, низька вартість і високі адаптаційні якості розсіювачів зроблять їх корисними для нової космічної місії НАСА TESS (Transiting Exoplanet Survey Satellite), призначеної для пошуків екзопланет, оскільки використання розсіювачів відкриє можливість підтверджувати планети-кандидати за допомогою наземних засобів спостереження.

Нагадамо також, що новий канадський радіотелескоп буде спостерігати відразу все небо одночасно.

Використання телескопа, сфокусованого на якомусь космічному об’єкті, без розсіювача призводить до того, що розміри і яскравість знімка флуктуруюють. Відомий метод «розфокусування» телескопа дає більш високу точність фотометричних вимірів, в порівнянні зі зфокусованими зображеннями, але, тим не менш, розміри і яскравість знімків продовжують флуктурувати. Використання розсіювача допомагає зробити зображення більш стабільним (див. відеоролик), пояснює Стефанссон.

Написати коментар


*