За допомогою 65-метрового радіотелескопу Шанхай-Тьянма, КНР, команда китайських астрономів виявила велику хмару молекул гликолевого альдегіду і етиленгліколю всередині гігантської молекулярної хмари Стрілець B2. Ці знахідки можуть мати велике значення для вивчення поведінки пребіотічних молекул в міжзоряному просторі.

Стрілець B2 являє собою гігантськц молекулярну хмару, яка складається з газу і пилу і має масу близько трьох мільйонів сонячних мас, що простягнулася на відстань близько 150 світлових років. Вона знаходиться в 390 світлових роках від центру Чумацького шляху і в 25000 світлових років від Землі. Її гігантський розмір робить цю хмару однією з найбільших молекулярних хмар в нашій Галактиці.

У речовині хмари Стрілець B2 присутня безліч різних складних молекул, включаючи спирти, такі як етанол і метанол. Попередні дослідження показали, що в цій хмарі в невеликих концентраціях містяться гліколевий альдегід (CH2OHCHO) і етиленгліколь (HOCH2CH2OH). Однак точні межі зони, в межах якої лежать ці молекули, залишалися невідомими. У новому дослідженні група, очолювана Цзюань Лі (Juan Li) з Шанхайської астрономічної обсерваторії, провела нові спостереження «зоряної колиски» Стрілець B2, в ході яких було незалежно проаналізовано радіовипромінювання кожної з цих двох молекул.

Гліколевий альдегід являє собою молекулу, яка може вступити в реакцію з акролеїном (пропеналем), формуючи рибозу – основну складову молекули РНК. Етиленгліколь являє собою двоатомний спирт, молекулу, що має схожість з етанолом. Нові спостереження, проведені цими китайськими астрономами, показують, що зона поширення цих молекул в хмарі Стрілець B2 простягається більш ніж на 117 світлових років. Примітно, що розмір цієї зони поширення перевищує аналогічний розмір для молекулярних хмар спіральних рукавів Чумацького шляху більш ніж в 700 разів.

Крім того, в дослідженні також показано, що з віддаленням від центру молекулярної хмари Стрілець B2 концентрація обох спостережуваних в дослідженні молекул падає – це свідчить про те, що формування цих молекул не пов’язане з зореутворенням і відбувається в холодних умовах в результаті протікання низькотемпературного хімічного процесу, роблять висновок автори.

Нагадамо також, що «гравітаційна лінза» допомогла побачити молекулярні хмари в далекій галактиці.

Написати коментар


*