Астрономи за допомогою радіотелескопу Very Long Baseline Array (VLBA) Національного наукового фонду США безпосередньо виміряли відстань до зореутворюючої області, розташованої на протилежній від Сонця стороні нашої галактики Чумацький шлях. Виміряна таким чином відстань виявилася приблизно в два рази більше, в порівнянні з максимальною відстанню, виміряною в нашій Галактиці раніше.

«Це означає, що за допомогою телескопа VLBA ми тепер можемо скласти детальну карту відстаней до всіх великих об’єктів нашої Галактики», – сказав Альберто Санна (Alberto Sanna), співробітник Інституту астрономії Товариства Макса Планка, Німеччина.

Вимірювання відстаней до об’єктів Чумацького шляху мають велике значення, оскільки наше Сонце знаходиться в одному з спіральних рукавів Галактики, і ми не можемо побачити всю Галактику цілком – тому створювати уявлення про форму і структуру Чумацького шляху ми можемо, лише вимірюючи відстані до тих чи інших його об’єктів.

У цьому новому дослідженні астрономи використовували метод тригонометричного паралаксу, що дозволяє за допомогою простих тригонометричних співвідношень розраховувати відстань до космічного об’єкта, знаючи кут його видимого зміщення на небі при спостереженнях, що проводяться з інтервалом в півроку, за які Земля встигає пройти шлях від однієї точки сонячної орбіти до протилежної. Цей ефект можна проілюструвати, закриваючи по черзі то одне око, то інше і спостерігаючи при цьому видиме зміщення об’єкта, що знаходиться перед очима.

Ці нові спостереження, проведені за допомогою телескопа VLBA в 2014 і 2015 рр., дозволили виміряти відстань більш ніж в 66000 світлових років до зореутворюючої області під назвою G007.47+00.05. Колишній «рекорд» вимірювання відстані за допомогою методу паралакса становив 36000 світлових років.

Для вимірювання цієї відстані вчені скористалися особливим ефектом, який полягає у тому, що розташовані в зореутворюючих областях молекули метанолу та води діють як природні мазери – аналоги лазерів, що підсилюють, однак, на відміну від останніх не світлові, а радіовипромінювання. Це дозволило за місцевим посиленням радіовипромінювання ідентифікувати зореутворюючу область і визначити потім відстань до неї.

агадаємо також, що у центрі Чумацького шляху виявлено молекули етиленгліколю і гликолевого альдегіду.

Написати коментар


*