Рене Хеллер (René Heller), вчений з Інституту досліджень Сонячної системи Товариства Макса Планка, Німеччина, представив нову роботу, в якій описуються можливі властивості до цих пір не підтвердженого супутника нашої планети під назвою Кеплер 1625 b-i. Дослідник показує, що в тому випадку, якщо цей екзосупутник дійсно існує, він, ймовірно, буде несхожий ні на один із супутників планет Сонячної системи, і це може привести до розширення списку теорій походження супутників планет.
У липні цього року команда дослідників під керівництвом Алекса Тічи (Alex Teachey) і Девіда Кіппінг (David Kipping) з Колумбійського університету, США, оголосила про виявлення можливих свідчень того, що навколо нашої планети обертається ще один супутник, що знаходиться за межами Сонячної системи.
Нагадаємо також, шо знайдено перший екзомісяць.
У своїй роботі Хеллер описує свій аналіз даних з цього гіпотетичного екзосупутник, отриманих за допомогою космічного телескопа Kepler («Кеплер»). Вчений зазначає, що наявних даних недостатньо для визначення розміру цього супутника нашої планети, який може знаходитися в межах від розміру Землі до розміру Сатурна. Він також зазначає, що ці дані не доводять наявність у Землі екзосупутника, але при цьому робить сміливе припущення про його можливий розмір – вказуючи, що він може бути приблизно рівним розміру Нептуна.
У Сонячній системі, зрозуміло, супутників планет настільки великого розміру не існує. Це свідчить про те, що основні теорії походження супутників планет – «гіпотеза зіткнення»; асиміляція матеріалу, що обертається навколо планети; захоплення зовнішнього об’єкта гравітацією планети – не можуть пояснити його появу на орбіті навколо нашої планети. Отже, якщо існування цього екзосупутника Землі буде підтверджено, це спричинить за собою розширення списку теорій походження супутників планет, вважає Хеллер.
