Команда вчених з Саутгемптонського університету зробила новий крок на шляху до розуміння релятивістських джетів – потужних пучків випромінювання, що випускаються з околиць чорних дір – вимірявши, наскільки швидко відбувається їх «запалювання» після появи.

Походження джетів чорних дір досі продовжує залишатися загадкою для вчених. Одна з теорій свідчить, що вони розвиваються з «аккреційного диска» – матерії, що затягується на орбіту до зростаючої чорної діри. Екстремальна гравітація всередині цього диска скручує і розтягує магнітні поля, стискаючи розпечений, намагнічений матеріал диска, званий плазмою, до тих пір поки він не буде викинутий в формі двох протилежно спрямованих магнітних «колон», орієнтованих уздовж осі власного обертання чорної діри.

Плазма рухається уздовж цих сфокусованих джетів і розвиває гігантську швидкість, «вистрілюючи» на гігантські відстані. У якийсь момент плазма починає яскраво світитися, проте коли саме відбувається «запалення» джета – це залишалося загадкою для вчених до теперішнього моменту.

Нагадаємо, що відкрито великий набір подвійних надмасивних чорних дір.

У новому дослідженні група під керівництвом доктора Пошака Гандхі (Poshak Gandhi) показує за допомогою спостережень системи V404 Лебедя, що складається з чорної діри і зірки-компаньйона, яка поглинається нею, що між рентгенівськими спалахами, які позначають народження джета в околицях чорної діри, і появою спалахів в оптичному діапазоні проходить приблизно 0,1 секунди. Якщо перевести ці цифри в відстань, яку проходить релятивістський джет за цей час, то виходить, що джет встигає пройти не більше 30000 кілометрів. Система V404 Лебедя знаходиться від нас на відстані приблизно 7800 світлових років, тому навіть за допомогою найпотужніших сучасних телескопів вчені не змогли б розгледіти при прямих спостереженнях системи цей крихітний відрізок.

Написати коментар


*