Міжнародна група астрономів під керівництвом Айейра Аркаві (Iair Arcavi) з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі виявила зірку-«зомбі» – нетипову наднову iPTF14hls. Цей об’єкт пережив трагічний вибух, який повинен був його знищити, і залишався яскравим протягом декількох десятиліть. Про це повідомляє видання Live Science.

Наднова iPTF14hls була вперше зареєстрована в 2014 році співробітниками Паломарської обсерваторії в Сан-Дієго. Вона була віднесена до типу II-P, тобто була масивною зіркою, яка закінчила своє існування вибухом з виділенням величезної кількості світлової енергії. Такі наднові згасають протягом декількох місяців. Однак в 2015 році дослідники помітили, що об’єкт став яскравішим. Через 100 днів спостережень зірка виглядала так, немов вона вибухнула лише місяць тому. Через два роки наднова все ще була досить яскравою.

Нагадаємо також, що «Хаббл» спостерігає світлове відлуння навколо наднової.

За словами дослідників, ще одна дивина полягає в тому, що iPTF14hls розташовується на місці наднової, поміченої в 1954 році, – в маленькій галактиці неправильної форми, віддаленої від Землі на 500 мільйонів світлових років. Імовірність того, що iPTF14hls і наднова 1954 року – два різних об’єкта, дорівнює лише 1-5%.

Вчені вважають, що поведінка зірки може бути пояснена поєднанням двох космічних явищ. По-перше, iPTF14hls, ймовірно, є пульсуючою парно-нестабільною надновою. У надмасивних зірок-гіпергігантів сила гравітації, що стискає матерію, врівноважується внутрішнім тиском гамма-променів. При розігріванні об’єкта гамма-промені, стикаючись з атомами, перетворюються в електрон-позитронні пари, і тиск падає. В результаті зірка починає стискатися, що ще більше розпалює ядро. При трьох мільярдах градусів за Цельсієм в надрах гіпергіганта починаються реакції термоядерного синтезу з залученням важких елементів і виділенням великої кількості енергії. Зірка переживає цикл вибухів, після чого стискається в чорну діру.

Однак модель пульсуючої наднової не може повністю пояснити поведінку iPTF14hls. Астрономи вважають, що також був задіяний механізм, характерний для утворення особливого типу нейтронних зірок – магнетарів. Після спалаху наднової гіпергігант перетворився в надкомпактний об’єкт, що швидко обертається і має магнітне поле, яке в трильйони разів сильніше магнітного поля Землі. У таких екстремальних умовах енергія обертання протягом декількох місяців переходила в енергію світла, що підтримувало світимість iPTF14hls.

Написати коментар


*