Використовуючи дані спостережень, зібрані протягом більш ніж півстоліття, японські астрономи з’ясували, що інтенсивність і спектральний склад мікрохвиль, що йдуть з боку Сонця під час останніх п’яти мінімумів активності нашої зірки, залишалися приблизно однаковими, незважаючи на істотні відмінності між аналогічними величинами в періоди максимумів активності сонця.

В Японії постійні спостереження Сонця в мікрохвильовому діапазоні (1, 2, 3,75 та 9,4 ГГц) були розпочаті в 1957 році Тоєкавськи відділенням Інституту досліджень атмосфери Нагойського університету. У 1994 році ці чотири телескопа були перенесені в Нобеямський кампус Національної астрономічної обсерваторії Японії, де вони продовжували спостерігати нашу зірку аж до сьогоднішнього дня.

Нагадаємо також, що сонячне затемнення допомагає датувати епоху правління єгипетських фараонів.

Дослідницька група під керівництвом Масумі Шімоджо (Masumi Shimojo), асистент-професора Чилійської обсерваторії Національної астрономічної обсерваторії Японії, проаналізувала більш ніж 60 років спостережень Сонця в мікрохвильовому діапазоні. Вчені знайшли, що інтенсивності і спектральний склад випромінювання, що випускається Сонцем в періоди мінімумів активності, пов’язаних з 11-річним циклом активності нашого світила, залишалися приблизно постійними при переході від одного циклу до іншого. У той же час в максимумах сонячної активності ці величини змінювалися від циклу до циклу.

Масумі Шімоджо пояснив:

«Астрономи на Сонці найчастіше спостерігають плями, і іншого роду довгострокові спостереження нашої зірки представляють велику рідкість. Тому велике значення має відкриття тренда, що виходить за межі одного сонячного циклу. Це важливий крок на шляху до розуміння формування і посилення сонячних магнітних полів, які генерують плями і відповідають за інші прояви сонячної активності».

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*