Шлях світла, що йде від далекого джерела, піддається спотворенню в присутності іншого, масивного об’єкта (ефект, що передбачається і пояснюється в рамках Загальної теорії відносності), тому масивне тіло здатне виступати в ролі «гравітаційної лінзи» і спотворювати зображення об’єкта, розташованого позаду нього для спостерігача, що знаходиться на Землі.

Вчені вперше кількісно підтвердили це передбачення під час відомого повного сонячного затемнення, що прийшов на 29 травня 1919 року, під час якого траєкторія світла, що йде з боку далеких зірок, була спотворена гравітаційним впливом Сонця. Мікролінзуванням називають відповідне явище: короткий спалах світла, що формується при посиленні світла далекої зірки масивним тілом, що знаходиться перед нею.

Приблизно 30 років тому вчені передбачили, що якщо коли-небудь стануть можливими спостереження спалаху мікролінзування з двох різних, розділених досить великою відстанню позицій, то вимірювання за методом паралакса дозволять визначити відстань до темного об’єкта.

Нагадаємо також, що крижана екзопланета виявлена за допомогою мікролінзування.

Кілька років тому астроном Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру, США, Дженіфер Йі (Jennifer Yee) зі своєю командою виконала вимірювання відстані до космічного об’єкта за методом паралакса, використовуючи результати спостережень події мікролінзування з двох різних позицій, проведених за допомогою космічного телескопа Spitzer («Спітцер ») і наземних обсерваторій. Однак спостереження з двох позицій залишають значну невизначеність при розрахунках відстані до джерела за методом паралакса.

У новій роботі Йі і її колеги додатково підключили до спостережень космічний телескоп НАСА Kepler («Кеплер»), щоб провести спостереження відразу з трьох позицій. Результати спостережень показали, що досліджуваний об’єкт, відомий як MOA-2016 BLG-290, є зіркою екстремально малою маси (0,07 маси Сонця) і знаходиться на відстані приблизно 22 тисячі світлових років від Сонячної системи в нашій Галактиці. Ці результати демонструють ефективність вимірювання космічних відстаней за допомогою події мікролінзування і методу паралакса, роблять висновок автори.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*