Міжнародна група астрономів під керівництвом Клаудії Паладіні (Claudia Paladini) за допомогою Very Large Telescope Європейської південної обсерваторії вперше безпосередньо спостерігала грануляцію на поверхні зірки, розташованої за межами Сонячної системи – старіючого червоного гіганта Pi1 Журавля. Цей дивовижний новий знімок, отриманий за допомогою інструменту PIONIER, виявляє конвективні осередки, розташовані на поверхні цієї гігантської зірки, діаметр якої становить приблизно 350 діаметрів Сонця. Розмір кожного осередку становить майже четверту частину діаметра зірки, або приблизно 120 мільйонів кілометрів.

Pi1 Журавля

Розташована на відстані 530 світлових років від Землі в сузір’ї Журавля, зірка Pi1 Журавля являє собою червоний гігант, що остигає. Вона має приблизно таку ж масу, що і наше Сонце, однак її діаметр майже в 350 разів, а яскравість – в кілька тисяч разів більше, в порівнянні з однойменними характеристиками нашого світила. Наше Сонце теж «роздується» і перетвориться на червоного гіганта приблизно через 5 мільярдів років.

Нагадаємо також, що червоний надгігант Антарес “роздувається” під дією невідомої сили.

Багато років тому, коли запаси водню зірки Pi1 Журавля вичерпалися, внутрішній тиск випромінювання цієї древньої зірки впав, і зірка стала стискатися під дією гравітації. Це стиснення призвело до розігріву світила до температури понад 100 мільйонів кельвінів. При таких температурах стало можливим термоядерне горіння гелію з перетворенням його в більш важкі атоми, такі як атоми вуглецю і кисню. Це розпечене ядро ​​відштовхнуло від зірки зовнішні оболонки, роздуваючи їх до розмірів, що в сотні разів перевищують вихідні. Зірка, яку ми спостерігаємо сьогодні, представляє собою червоний гігант. До теперішнього часу вчені жодного разу не отримували знімки поверхні червоного гіганта з настільки високим рівнем подробиць.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*