Існування населених планет в системі пульсара теоретично можливо. Такі планети повинні мати щільну атмосферу, яка перетворювала б згубне рентгенівське випромінювання і високошвидкісні частки, що випускаються пульсаром, в тепло.

Пульсари являють собою нейтронні зірки діаметром всього лише від 10 до 30 кілометрів. У них є потужні магнітні поля, вони аккреціюють матерію і регулярно вибухають викидами найпотужніших потоків рентгенівського випромінювання та інших високоенергетичних частинок. Проте, Алессандро Патруно (Alessandro Patruno) і Міхкель Кама (Mihkel Kama) вважають, що існування життя в околицях цих нейтронних зірок все ж можливо.

Нагадаємо також, що відкрито другий найшвидший пульсар, відомий науці.

У цьому дослідженні астрономи вперше зробили спробу розрахунку кордонів так званих «жилих зон» навколо нейтронних зірок. Ці розрахунки показують, що жила зона навколо нейтронної зірки може сягати на відстань близько дистанції Сонце-Земля. Важливою вихідною умовою тут є те, що планета являє собою «суперземлю» з масою від однієї до 10 мас Землі. Менша за розмірами планета втрачає атмосферу протягом декількох тисяч років. Крім того, атмосфера планети повинна мати в мільйон разів більшу товщину, в порівнянні з атмосферою нашої планети. Тому умови на пульсарній планеті можуть нагадувати умови глибин земного океану.

Патруно і Кама вивчали пульсар PSR B1257+12, який знаходиться на відстані приблизно 2300 світлових років від Землі в сузір’ї Діви. Вони використовували космічну обсерваторію Chandra («Чандра») для спостережень рентгенівського випромінювання цього об’єкта. Навколо цей пульсара обертаються три планети. Дві з них представляють собою суперземлі з масами від 4 до 5 мас Землі. Згідно з розрахунками Патруно і Кама температура на поверхні цих планет підходить для існування рідкої води. Однак поки вченим невідомо, чи мають ці планети екстремально щільну атмосферу.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*