Використовуючи архівні наукові дані, отримані за допомогою японської рентгенівської обсерваторії Suzaku, астрономи визначили масу білого карлика перед вибухом наднової, що стався тисячі років тому. Вимірювання переконливо свідчать про те, що «винуватцем» вибуху став одиночний білий карлик, перетягнувший матерію від зірки-компаньйона, що дозволило виключити досить поширений альтернативний сценарій, злиття воєдино двох білих карликів.

Наднова зірка 3C 397

«Останнім часом ми знаходимо все нові підтвердження того, що для пояснення причин виникнення наднових типу Ia підходять обидва цих механізми», – сказав головний автор нового дослідження Хирою Ямагучі, астрофізик з Центру космічних польотів Годдарда, США.

Дослідники проаналізували архівні дані спостережень залишків наднової під назвою 3C 397, розташовані на відстані в 33 000 світлових років від Землі в сузір’ї Візничого. Згідно з оцінками астрономів хмара осколків зірки розширюється протягом 1000 – 2000 років, що дозволяє віднести 3C 397 до залишків наднової «середнього віку».

Дослідницька група виробила кількісне визначення хімічних елементів, які суттєво впливають на масу білого карлика, зокрема нікелю та марганцю, використовуючи для цього дані, отримані за допомогою інструменту X-ray Imaging Spectrometer телескопа Suzaku.

Крім того, дані, отримані з космічного телескопа НАСА «Спітцер», дозволили оцінити кількість газу і пилу, які залишки наднової “розштовхали” на своєму шляху при розширенні в космічний простір. Ця кількість виявилася приблизно в 18 разів більше маси самого білого карлика, що дало астрономам можливість стверджувати, що ударні хвилі, що йдуть від наднової, розігріли внутрішні області залишків наднової 3C 397 до гігантських температур.

Дослідження було опубліковане в журналі The Astrophysical Journal Letters.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*