Коли Сонце викидає в космос мільярди тонн високоенергетичних частинок, супроводжуваних потужними магнітними полями, зі швидкостями понад мільйон кілометрів на годину, то в разі відповідних умов «космічної погоди», як результат, геомагнітна буря на Землі може привести до порушень в роботі систем зв’язку та навігації, наземних електричних мереж, а також представляти радіаційну загрозу для астронавтів і навіть екіпажів і пасажирів повітряних суден.

Вміння прогнозувати ці умови «космічної погоди» є важливою науковою метою, і дослідники з Центру наук про космос (SSC) Нью-Хемпшірского університету, сьогодні додали кілька нових наукових інструментів до арсеналу засобів призначених для цієї мети, використовуючи у своїй роботі дані отримані раніше космічним апаратом MESSENGER, який обертався навколо найближчої до Сонця планети нашої Сонячної системи, Меркурія, починаючи з березня 2011 р і аж до 30 квітня 2015 року, коли вченими було прораховане планове зіткнення зонду з поверхнею Меркурія.

У новій науковій роботі володар наукового ступеня доктора філософії, дослідник Река Винслоу з SSC зі співробітниками використовували спостереження, проведені за допомогою КА MESSENGER, для вивчення потужних корональних викидів маси в міжзоряний простір (ICME) поблизу від їхнього джерела з метою аналізу еволюції цих сонячних бурь і підвищення якості прогнозів часів їх прибуття до Землі.

Основним результатом цієї роботи стало встановлення того факту, що уповільнення ICME до постійної швидкості при русі у напрямку до Землі відбувається за межами меркуріанскої орбіти. Для з’ясування точної відстані від Сонця, на якому відбувається уповільнення ICME до постійної швидкості, автори роботи мають намір виробити більше широке дослідження.

Джерело: Journal of Geophysical Research.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*