Гравітаційний вплив з боку нашої планети впливає на орієнтацію тисяч розломів, які формуються на поверхні природного супутника нашої планети в процесі його стиснення, згідно з новими результатами, отриманим від команди автоматичної наукової станції НАСА Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO).

Відомо, що поверхня Місяця всіяна невеликими геологічними розломами, як правило, складовими завдовжки 10 кілометрів і лише кілька десятків метрів у висоту. Орбітальний місячний апарат НАСА LRO протягом 6 років перебування на орбіті відобразив більше 3000 таких геологічних утворень. Вчені вважають, що ці розломи, найімовірніше, сформувалися в результаті охолодження внутрішніх областей Місяця, які все ще продовжують залишатися гарячими. У міру того як надра Місяця охолоджуються, і окремі ділянки рідкого зовнішнього ядра тверднуть, обсяг її речовини зменшується, Місяць стискається і його тверда кора розтріскується.

Якби охолодження Місяця було єдиним чинником формування розломів на його поверхні, то вчені очікували б виявити в середньому повну відсутність якої б то не було орієнтації розломів, так як дотичні сили стиснення, що діють при насуванні шарів кори Місяця один на одного в процесі його скорочення, в середньому однакові в усіх напрямках. Однак дослідники виявили щось інше – виражену орієнтацію спостережуваних розломів кори Місяця. Порівнявши ці орієнтації розломів з результатами розрахунків комп’ютерної моделі, що враховує дію приливних сил з боку Землі на формування цих форм місячного рельєфу, вчені знайшли дуже близьку відповідність між двома наборами даних, підтвердивши тим самим припущення про значну роль фактора «масажування» Місяця Землею в процесі формування розломів місячної кори.

Джерело: astronews.ru

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*