Спостереження, проведені за допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра» НАСА, виявили навколо зірки спектрального класу O під назвою NGC 1624-2 несподівано обширну магнітосферу, в межах якої потужні зіркові вітри і розпечена плазма поглинають рентгенівські промені, що випускаються зіркою в космічний простір.

Ці знахідки, зроблені командою дослідників під керівництвом асистент-професора Технологічного інституту Флориди, США, Вероніки Пті, допоможуть вченим глибше зрозуміти життєві цикли певних класів масивних зірок, які служать ключовими джерелами металів, необхідних для формування інших зірок і планет.

Ця масивна зірка спектрального класу O – найбільш гарячого і яскравого спектрального класу зірок у Всесвіті – має найбільшу магнітосферу серед відомих ученим зірок її класу. У ході дослідження Пті зі співробітниками виявили, що магнітне поле зірки NGC 1624-2 захоплює гази, які прагнуть покинути зірку, і ці гази потім поглинають рентгенівські промені, що випускаються цією ж зіркою. Потужні зіркові вітри цієї зірки в 3-5 разів швидші і принаймні в 100 000 разів щільніші, ніж зоряні вітри нашого Сонця. Ці вітри ефективно захоплюються магнітним полем зірки і утримувані ним частинки створюють навколо зірки гігантську атмосферу з розжареної, дуже щільної плазми.

Магнітне поле на поверхні зірки NGC 1624-2 в 20000 разів могутніше, ніж магнітне поле на поверхні нашого Сонця. Якби NGC 1624-2 перебувала в центрі нашої Сонячної системи, то петлі магнітних ліній, уздовж яких рухається щільна, розпечена плазма, простягалися б майже до орбіти Венери.

Лише одна з десяти масивних зірок має магнітне поле. На відміну від невеликих зірок на зразок нашого Сонця, які генерують магнітне поле в результаті внутрішнього динамо, магнітні поля масивних зірок є, по суті, залишками магнітного поля, сформованого в результаті деякої події, що сталася на ранніх стадіях життєвого циклу зірки, наприклад, зіткнення з іншою зіркою.

Джерело: astronews.ru

Написати коментар


*