Нові теоретичні розрахунки показують, що великі мережі річкових долин, які покривають собою південні нагір’я Марса, могли бути «висічені» на поверхні Червоної планети в результаті протікання напрочуд невеликих обсягів води.

У цьому дослідженні показано, що мінімальний обсяг води, необхідний для утворення спостережуваних на поверхні Марса річкових долин, міг протекти по поверхні планети за період часу від декількох сотень до 10000 років. Ці знахідки узгоджуються з уявленням про те, що стародавній Марс міг виявитися холодним і сухим, при цьому необхідна для формування річкових долин вода могла з’явитися на поверхні випадково, у відповідь на короткоперіодичні зміни клімату, повідомляють дослідники з Браунського університету, США.

При проведенні своїх розрахунків дослідники на чолі з Еліотта Розенбергом, студентом Браунського університету, спочатку оцінили обсяг гірських порід, які повинні були бути вилучені з поверхні Марса для утворення спостережуваних річкових долин. Наступним етапом дослідження стало з’ясування співвідношення рідина/осад за таблицями, складеними Техаським департаментом транспорту для русел водних потоків різних типів. Вихідні дані, необхідні для використання цих таблиць, включають глибину потоку і зразковий розмір частинок гірських порід, що переносяться потоком, тому Розенбергу і його колегам потрібно було провести приблизну оцінку цих параметрів. Виходячи з морфології долин і гідрологічних рівнянь, дослідники визначили, що глибина стародавніх марсіанських річок повинна була становити від 1 до 16 метрів, а розмір переносимих частинок – від 1 до 6,2 мм. Ці оцінки добре узгоджуються з розмірами частинок, знайдених раніше ровером Curiosity в кратері Гейл.

Отримане в результаті проведених таким чином теоретичних розрахунків значення мінімального обсягу води, необхідного для формування спостережуваної мережі річкових долин на Марсі, виявилося можливим для порівняння з кількістю води, присутньою на планеті в даний час. Ці знахідки свідчать про те, що гіпотеза «сухого і холодного» стародавнього Марса, яка добре узгоджується з рядом інших наукових уявлень про еволюцію Червоної планети, цілком імовірна, підводять підсумок автори роботи.

Джерело: astronews.ru

Написати коментар


*