Астрономи, використовуючи інструменти, встановлені на телескопах Паломарскої обсерваторії в Сан-Дієго, США, виявили планету, яка знаходиться в четвірній зоряній системі.

Це відкриття стало лише другим за рахунком за всю історію спостережень космосу відкриттям планети, що знаходиться в системі з чотирьох зірок.

Хоча ця планета була відома астрономам раніше, але колись вважалося, що вона знаходиться в потрійний зоряній системі. Перша в історії астрономічної науки планета з четвірної зоряної системи носить назву KIC 4862625 і була виявлена ​​в 2013 р астрономами-аматорами, які використовували дані, надані місією НАСА «Кеплер».

Приблизно 4 відсотки зірок, подібних до Сонця, знаходяться в четвірних зоряних системах

Це нове відкриття також свідчить про те, що планети, розташовані в системі з чотирьох зірок, можуть зустрічатися в нашому Всесвіті частіше, ніж вважалося раніше. Недавні дослідження показали, що цей тип зоряних систем, в якому найчастіше дві тісні пари зірок звертаються щодо загального центру мас по орбіті великого діаметру, набагато більш поширений у Всесвіті, ніж передбачалося раніше.

«Приблизно 4 відсотки зірок, подібних до Сонця, знаходяться в четвірних зоряних системах, і ця цифра вище, ніж попередні оцінки кількості зірок такого типу у Всесвіті, з причини того, що техніка астрономічних спостережень постійно удосконалюються», – сказав один зі співавторів нової наукової роботи Андрій Токовінін з Інтерамеріканскої обсерваторії в Чилі.

GJ 581 d

Знов виявлена ​​планетна система носить назву 30 Ari і знаходиться на відстані в 136 світлових років від нас у сузір’ї Ареса. Екзопланета є газовим гігантом з масою, майже в 10 разів перевищуючу масу Юпітера, яка обертається навколо найближчій до неї зірки системи з орбітальним періодом в 335 днів. У центральної зірки планетної системи є зірка-компаньйон, яка лежить досить близько до неї, проте гігантська планета не обертається по орбіті навколо цієї другої зірки. Крім того, в системі є друга зоряна пара, розташована на досить великій відстані в 1670 а.о. (1 а.о. = 150 млн кілометрів) від першої пари. Таким чином, якби ми, перебуваючи на цій гігантській планеті, могли поглянути в її небо, то ми побачили б там одне невелике «Сонце» і дві яскравих зірки, видимих ​​навіть у денний час доби. При спостереженні в телескоп однієї з цих зірок в ній можна було б розрізнити зоряну пару.

Дослідження опубліковане в журналі Astronomical Journal.

Написати коментар


*