Харікло, ніжно прозваний одним дослідником «дивним маленьким об’єктом», – це астероїд, що обертається навколо Сонця в досить незвичайній зоні. Замість того щоб перебувати в одному з характерних для астероїдів місць Сонячної системи (а саме, між орбітами Марса і Юпітера або за межами орбіти Нептуна), цей космічний камінь рухається по орбіті між Сатурном і Ураном.
Цікаво, що астероїд навіть має власну систему кілець. Це відкриття, зроблене в 2014 році, здивувало вчених. Оскільки майже всіма відомими науці кільцями володіють гігантські планети (такі як Юпітер, Уран, Нептун, Плутон), але ніяк не астероїди, крихітні, в порівнянні з цими планетами.
Після цього відкриття планетолог Маргарет Пен з Торонтського університету, Канада, вирішила з’ясувати походження дивних кілець. В результаті проведеного дослідження вчений разом зі своєю командою запропонувала сценарій, відповідно до якого навколо цього астероїда і подібних йому астероїдів, які називаються Кентаврами, здатні формуватися системи кілець.
Згідно з цими результатами, при русі Харікло в напрямку від крижаного Поясу Койпера (розташованого за межами орбіти Нептуна) до його поточної орбіті, різке розігрівання могло призвести до вивільнення газоподібного монооксиду вуглецю або азоту. В результаті цього процесу невеличкі частинки пилу піднялися з поверхні астероїда і в кінцевому рахунку сформували кільця навколо нього, вважають дослідники.
У науковій літературі описаний також альтернативний сценарій. Згідно з ним Харікло захопив з собою з пояса Койпера невеликий об’єкт, який став його супутником. Коли Харікло підійшов близько до Нептуну, цей об’єкт розпався на частини, сформувавши кільця навколо астероїда. Пен вважає, що в разі астероїда Харікло такий сценарій малоймовірний. Лише декоторі з Кентаврів можуть мати системи кілець, сформовані відповідно до цього сценарію.
Як відомо, по деяким причинам
Тогда по логике вещей, если они имеют определённное притяжение, которое создает кольца, человечество может отправлять туда мини-спутники (нано спутники) для их изучения. Только вот какой предел этих объектов – по массе, чтобы была возможность притягивать даже частицы льда или мелкие объекты? кто знает?