Команда місії New Horizons підвела проміжні підсумки досліджень Плутона і його супутників. Зокрема, вчені офіційно підтвердили наявність на карликовій планеті хмар. Про більшість результатів раніше повідомлялося на сайті НАСА. Дослідження вчених опубліковані в п’яти статтях в журналі Science.

У першій роботі порівнюється геологія Плутона і Харона – найбільшого супутника карликової планети. Небесні тіла значно відрізняються один від одного. На Плутоні набагато активніше протікають геологічні процеси, ніж на Хароні. На карликовій планеті спостерігається якась подоба тектоніки в формі руху великих крижаних плит і, ймовірно, присутній кріовулканізм.

НАСА показало знімок хмар Плутона

Поверхня Харона, на відміну від Плутона, покрита безліччю кратерів і набагато старіша зовнішніх шарів карликової планети, які через вплив ерозії згладжуються протягом останніх сотень мільйонів років.

У другій роботі аналізується склад льодів Плутона і Харона. На Плутоні домінують азотний і водяний льоди, які по поверхні карликової планети розподілені нерівномірно. Вивчення їх розподілу може вказати на характер геологічних процесів, які протікають на Плутоні, їх тимчасові інтервали і масштаби. У цьому ж дослідженні повідомляється про виявлення в деяких частинах карликової планети толінів.

НАСА показало знімок хмар Плутона

У третьому дослідженні детально вивчається атмосфера Плутона, яка виявилася холоднішою і менш об’ємною, ніж вважалося раніше. Там же повідомляється про виявлення в атмосфері карликової планети димки, яка, ймовірно, є якоюсь подобою хмар.

У четвертій роботі вчені вивчають малі супутники Плутона, що мають неправильну форму – Стікс, Нікту, Кербер і Гідру. Ці небесні тіла інтенсивно відбивають сонячне світло і обертаються (Нікс і Гідра) хаотичним чином.

У п’ятому дослідженні представлені результати щодо взаємодії атмосфери Плутона і навколишнього його космічного середовища з сонячним вітром. Зокрема, планетологи не виявили ознак пилу в просторі поблизу Плутона.

Представлені вченими матеріали засновані на аналізі даних, зібраних 14 липня 2015 року станцією New Horizons під час її прольоту повз Плутон і його супутники. Вони дозволять глибше зрозуміти еволюцію Сонячної системи і виникнення в ній планет.

В даний час станція New Horizons знаходиться на відстані декількох мільярдів кілометрів від Землі. Очікується, що в 2019 році вона досягне планетоїда 2014 MU69, що знаходиться на відстані 1,6 мільярда кілометрів від Плутона в поясі Койпера. Місія New Horizons повинна завершитися в середини 2020-х років.

Основне завдання New Horizons – вивчення Плутона і його супутника Харона. Наукове обладнання, встановлене на станції, призначене для збору даних про можливу наявність магнітосфери у карликової планети, склад її атмосфери і будову поверхні, а також про взаємодію з Хароном.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*