Подібно до того, як це відбувається всередині хитромудрого світильника, званого «лавової лампою», великі ділянки крижаної поверхні Плутона оновлюються в конвективному процесі, з’ясували вчені.

Об’єднавши комп’ютерні моделі з даними по топографії та хімічним складом поверхні Плутона, отриманими космічним апаратом НАСА New Horizons минулого літа, члени наукової команди цієї місії змогли визначити глибину шару твердого льоду з азоту на території, що лежить в межах «серця», чітко помітного на знімках поверхні карликової планети і представляє собою велику рівнину, яка отримала неофіційну назву рівнини Супутник. Крім того, вчені змогли встановити, наскільки швидко відбувається рух цих льодів.

За допомогою сучасних методів комп’ютерного моделювання вчені місії на чолі з Вільямом Маккіннон з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, США, показали, що поверхня рівнини Супутник покрита крижаними, поступово переміщаються конвективними «осередками», що складають 15-50 кілометрів в діаметрі, вік яких не перевищує одного мільйона років.

МакКіннон і його колеги вважають, що форма цих осередків обумовлена ​​повільною тепловою конвекцією льоду з азоту, домінуючого на рівнинах Супутник. Згідно побудованої ними моделі твердий азот поступово занурюється в шар рідини, що знаходиться під ним, на глибину близько декількох кілометрів, але в міру занурення розігрівається за рахунок тепла, що виділяється в надрах Плутона, і знову спливає наверх. Тривалість такого циклу згідно з розрахунками, проведеними авторами роботи, становить близько 500000 років.

Ці знахідки дозволяють глибше зрозуміти незвичайну геологічну активність Плутона і, можливо, інших подібних йому об’єктів, що знаходяться на краю нашої Сонячної системи.

Нагадаємо також про зазубрені височини Плутона.

Написати коментар


*