Американські дослідники, використовуючи метод, схожий за своїми принципами на радіолокацію, змогли в подробицях розглянути процес поглинання чорною дірою Swift J1644+57 зірки, що підійшла до неї занадто близько.

Зазвичай чорні діри знаходяться в спокійному стані, не випромінюючи в космічний простір. Однак часом в околицях цих космічних «вбивць» з’являється «жертва» – об’єкт, на зразок зірки або газових хмар. У такі моменти гравітаційні сили чорної діри просто розривають на частини цей самий об’єкт, а його залишки утворюють навколо горизонту подій аккреційний диск з матерії, що поглинається і випромінює в жорсткій частині електромагнітного спектру.

На цей раз черга «обідати» настала для чорної діри Swift J1644+57. Неподалік від неї проходила зірка, яка була розірвана приливними силами чорної діри, утворивши навколо останньої випромінюючий у Всесвіт диск з матерії.

Американським вченим вдалося в подробицях розглянути аккреційний диск навколо Swift J1644+57, грунтуючись на різниці в приході відбитих від стінок цього самого диска рентгенівських променів. Схожий принцип, як відзначили вчені з Університету штату Мічиган і Університету штату Меріленд, використовується в радіолокації. При цьому даний принцип, як заявили фахівці, допоможе їм ще й в розрахунку швидкості обертання чорної діри Swift J1644+57.

Нагадаємо, що нещодавно розкрито минуле джерела хвиль простору-часу.

Написати коментар


*