Центр Чумацького шляху сьогодні являє собою спокійне місце, де мирно «сопе» надмасивна чорна діра, що лише зрідка поглинає невеликі порції газоподібного водню. Однак так було не завжди. У новому дослідженні показано, що шість мільйонів років назад, коли по поверхні Землі бродили далекі предки людини, ядро нашої галактики вибухнуло потужним спалахом. Доказ цього факту дослідники знаходять в проблемі недостатньої маси в нашій галактиці.

Вимірювання показують, що маса нашої галактики Чумацький шлях становить від 1 до 2 трильйонів сонячних мас. Приблизно п’ять шостих цієї маси знаходиться в формі невидимої і таємничої темної матерії. Частина, що залишилася, одна шоста маси Галактики, або 150-300 мільярдів мас Сонця, являє собою нормальну матерію. Однак, якщо порахувати всі зірки, газ і пил, які ми спостерігаємо, вийде в цілому лише 65 мільярдів сонячних мас. Виникає закономірне питання: де «захована» інша частина нормальної матерії нашої галактики?

У новому дослідженні астрономи на чолі з Фабріцціо Нікастро, науковим співробітником Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру, США, проаналізували архівні спостереження нашої галактики в рентгенівському діапазоні, зібрані за допомогою космічного телескопа XMM-Newton, і знайшли, що «відсутня маса» знаходиться в формі «туману» з газу, розігрітого до температур в мільйони кельвінів, який пронизує всю Галактику. Цей «туман» поглинає рентгенівські промені, що йдуть від далеких джерел.

Застосування до отриманих даних комп’ютерного моделювання показало, що цей «газовий туман» розподілений в нашій галактиці нерівномірно: в центрі Чумацького шляху є велика «бульбашка» радіусом приблизно дві третини відстані від центру нашої галактики до Сонячної системи. Згідно з дослідженням поява цієї бульшки пов’язана з активністю центральної надмасивної чорної діри Чумацького шляху, яка шість мільйонів років назад активно поглинала газ, і частина цього газу, що не досягла горизонту подій чорної діри, була викинута назовні з великою швидкістю, що становить близько 1000 кілометрів на секунду. За минулі з цього часу 6 мільйонів років «бульбашка» розрослася до розмірів порядку 20000 світлових років, вважаючи по радіусу.

Підтвердженням своєї гіпотези Нікастро і його колеги називають присутність поблизу центру Галактики зірок віком шість мільйонів років, поява яких, як вони вважають, пов’язана з дією фронту ударної хвилі.

Написати коментар

Please enter your comment!
Please enter your name here

*