Венера


Факти про Венеру | Фотографії Венери


 

     Зміст (клікабельно)

  1. Венера – вулканічне пекло (Вступ)
  2. Історія відкриття Венери
  3. Що означає ім’я «Венера»
  4. Особливості планети Венера
  5. Поверхня планети Венера
  6. Атмосфера планети Венера
  7. Клімат і температура Венери
  8. Відео обертання Венери
  9. Звук Венери
планета Венера


Венера – вулканічне пекло


Ця дивовижна, екстремальна і незвичайна планета є одним з найяскравіших об’єктів нічного неба. Для земних спостерігачів Венера ніколи не відходить від сонячного диска далі 48-ми градусів, що пояснюється її більш близьким розташуванням до світила в порівнянні з Землею. Періоди її вечірньої і ранкової видимості неозброєним оком піддані циклічності і чергуються протягом 585 діб. Сформована, як і Земля, на відстані 240 млн. км від Сонця, Венера пішла по зовсім іншому шляху еволюційного розвитку. Хоча довгий час ці небесні сусідки, що володіють схожими розмірами і масою, вважалися космічними близнюками, пильніше вивчення Венери довело, що у неї мало спільного з Землею.


Історія відкриття Венери


Венеріанський диск який яскраво світиться можна легко виявити і в деталях спостерігати навіть в найслабший телескоп. Адже ця планета наша найближча космічна сусідка. Прекрасна видимість Венери стала однією з причин того, що це небесне тіло стало першою відкритою планетою Сонячної системи. Хоча ця планета була відома ще в античному світі, докладно візуально вивчена вона була тільки з появою перших оптичних телескопів. Докладно розглянув і описав її один з найвидатніших вчених епохи Ренесансу Галілео Галілей. Сталася ця важлива подія в 1610 році.

Галілео Галілей

Венеріанську атмосферу зафіксував і досліджував півтора століттями пізніше не менш великий вчений М. В. Ломоносов в 1761 році, під час перетину планетою сонячного диска. Це дозволило добре розглянути багато подробиць густої і щільної, як гарячий газовий суп, венеріанської атмосфери. Та космічна подія була заздалегідь вирахувана і з хвилюванням очікувалась усіма астрономами тієї епохи. Однак тільки Ломоносов сфокусував свою увагу на незвичайне явище: в момент перетину Венерою сонячного диска навколо контуру планети з’явилося тонке сяйво.

Саме Ломоносов зумів дати вірне наукове пояснення цьому візуальному фізичному ефекту. Він пов’язав його з рефракцією сонячного світла в атмосфері планети. І все ж першовідкривачами Венери можна вважати древніх римлян, що не мали відповідних інструментів для астрономічних досліджень, зате дали цій планеті ім’я.


Що означає ім’я «Венера»


Богиня ВенераСвоєю яскравістю і незвичайним мерехтливим світінням ця планета захоплювала і приводила в ейфорію античних діячів мистецтва, пробуджуючи в них безліч романтичних асоціацій. Не відаючи її справжнього обличчя і страхітливих умов цієї планети, стародавні римляни дали їй ім’я міфологічної богині любові і гармонії. Якщо ж говорити про етимологію, то спочатку в римській міфології Венера була богинею весняних садів і символом пробудження природи після зимового сну.

Пізніше її почали ототожнювати з грецькою богинею любові і краси Афродітою. Стародавнім римлянам здавалося цілком закономірним і логічним дати найяскравішій точці нічного неба ім’я прекрасної Венери. До слова, в античній літературі частіше Венери фігурують тільки Сонце і Місяць.


Особливості планети Венера


Будова ВенериЦю планету не даремно називають вулканічним пеклом. Це вируючий і киплячий котел вивержень. На Венері знаходиться найбільший застиглий лавовий потік в Сонячній системі. Його протяжність становить не менше семи тисяч кілометрів. Однією з основних особливостей Венери є її орбітальні параметри.

Внаслідок зіткнення з великим космічним тілом обертання планети сильно сповільнилося і прийняло рецесивний характер. Простіше кажучи, Венера обертається проти годинникової стрілки, що не характерно для інших планет Сонячної системи, за винятком Урану. Венеріанський день триває близько 243-х земних діб, що обумовлено надзвичайно повільним обертанням навколо своєї осі.

Атмосфера Венери своєю щільністю і неймовірно високим тиском більше підходить газовим гігантам, ніж внутрішнім твердим світам (планетам земної групи). Величезна концентрація в атмосфері парникових газів – вулканічного сірководню і діоксиду вуглецю – сприяла виникненню на цій планеті смертельного парникового ефекту, що підняло температуру на поверхні на сотні градусів. Сьогодні це сама спекотна планета Сонячної системи. Крім того, атмосфера Венери володіє дуже високими світло-відштовхувальними характеристиками, завдяки яким вона так яскраво світиться в нічному небі Землі.


Поверхня планети Венера


Поверхня ВенериНезважаючи на пекельну спеку поверхня планети виглядає напрочуд спокійною. Щільний атмосферний “кокон” перешкоджає розвитку ерозійних процесів та рознесенню продуктів руйнування елементів рельєфу на далекі відстані. Тут відсутні процеси грунтоутворення і типове для Землі вивітрювання. Поверхня Венери покрита лавовими потоками, гірськими ланцюгами, гігантськими кратерами, піднесеними плато і численними активними вулканами. Це основні форми рельєфу планети.

На Венері знаходиться унікальний геоморфологічний заповідник, званий землею Іштар. Це величезне природно-геологічне утворення відрізняється сусідством безлічі несхожих елементів рельєфу. Дослідження даного регіону засобами і методами сучасної геоморфологічної науки незаперечно довело існування потужних локальних тектонічних процесів, що призвели до його утворення.

Найбільшим і найвищим утворенням тектонічного походження на поверхні Венери є гірська система Максвелла, розташована в центрі землі Іштар. Основна наукова інформація про його природу і характеристики отримана засобами радіолокаційного сканування космічного апарату «Венера-16». Загалом поверхня планети характеризується переважно лавовими полями, піднесеними тектонічними рівнинами, вулканічними плато і метеоритними кратерами.


Атмосфера планети Венера


Ця планета володіє найважчою і щільною газовою оболонкою з усіх відомих людству твердих небесних тіл. Якщо на Землі співвідношення маси атмосфери до загальної ваги планети має коефіцієнт 0,86, то на Венері цей показник в 110 разів більше. Хмари венеріанської атмосфери схильні супер-ротації. Вони здійснюють один оберт навколо планети за чотири земних дні і рухаються зі швидкістю 300 км/год. Такий калейдоскопічний круговорот підтримується різким температурним контрастом, який обумовлений особливостями орбітальних параметрів Венери і нерівномірністю її освітлення Сонцем. Це створює дивовижне атмосферне явище, яке більше не зафіксоване ніде, – потужний циклон з двома епіцентрами. Що ж стосується складу газової оболонки планети, то тут переважає важке з’єднання діоксиду вуглецю з вкрапленнями сірководню та азоту. Ця неймовірно токсична суміш становить 96,5%. Частка інших газів незначна. Також атмосфера Венери характеризується високою електричною активністю.

Хмарний покрив планети, розташований на висоті 30-60 км, містить концентровану сірчану кислоту, яка проливається дощем на поверхню. Дослідження атмосфери Венери проводяться переважно апаратурою космічних апаратів НАСА в рамках вивчення цієї планети. Також чимало відомостей про характеристики та хімічний склад венеріанської атмосфери зібрав космічний апарат «Галілео», що пролітав повз планети. Зйомка атмосферних шарів проводилася спеціально сконструйованим інфрачервоним спектрометром.


Клімат і температура Венери


Найвища температура на Землі 56,7°С була зафіксована в 1913 році в долині смерті (США). Це набагато прохолодніше найхолоднішого венеріанського дня. Мінімальні температури тут 430-480 градусів за Цельсієм. Наприклад, папір спалахує при 233°С, а сталь розм’якшується і втрачає свої фізичні властивості при трьохсот. На відміну від Землі, що володіє надзвичайно різноманітним кліматом, на Венері ніде неможливо сховатися від цього пекла. Через неймовірно щільну атмосферу яка закутала планету в задушливе покривало з важких парникових газів, тут практично немає різниці між кліматичними умовами екватора і полярних областей, температурами ночі і дня.

Навіть пізно вночі розжарені камені Венери світяться своїм власним жаром. Це тьмяне червоно-помаранчеве світіння постійно фіксується інфрачервоною апаратурою орбітальних телескопів і науково-дослідних космічних апаратів. Хоча швидкість вітрів на Венері не перевищує декількох кілометрів на годину, екстремальні температури і катастрофічний тиск надає їм силу, що перевершує будь-який земний ураган.

Що ж стосується звичайної венеріанської погоди, то тут йдуть проливні дощі з чистої сірчаної кислоти, лютують електричні бурі, блискавки довжиною в тисячі кілометрів і потужністю в мільйони кіловат. Вважається, що 600 млн. років тому на Венері сталися найпотужніші вулканічні виверження, які необоротно змінили не тільки клімат планети, але і вигляд її поверхні.


Відео обертання Венери



Звук Венери